Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій.
Базові правила:
Провідне місце в боротьбі з внутрішньолікарняними інфекціями в лікувальних закладах займає дезінфекція об’єктів внутрішнього середовища, які можуть бути чинниками передачі мікроорганізмів. У тому числі резистентних штамів – це вироби медичного призначення, руки персоналу, предмети догляду за хворими, повітря приміщень, постільна білизна, поверхні об’єктів в оточенні пацієнта. Ті, з якими часто контактують як пацієнти, так і медичний персонал (бильця ліжок, тумбочки, сантехнічне устаткування та ручки дверей), обладнання, посуд, біологічні виділення хворих (кров, мокрота), медичні відходи.
З цих поверхонь мікроорганізми найчастіше передаються через забруднені руки. В 98% забруднені руки є основним джерелом інфікування. Життєздатність мікроорганізмів на поверхнях об’єктів лікарняного середовища становить від декількох годин до декількох місяців і залежить від багатьох факторів: виду мікроорганізмів, температури та вологості повітря в приміщенні, характеристики поверхні (на пористих поверхнях збудники можуть зберігатися тривало, їх важче видалити). В біологічних рідинах, забруднених кров’ю, можуть міститися мікроорганізми в кількості, що спричинить інфікування (інфікуюча доза вірусів гепатиту В у слідах крові може спричинити інфікування) У вологому середовищі більшість мікроорганізмів здатні виживати тривалий час (у водопроводах, кранах, раковинах, сифонах). Вологі місця є основними джерелами інфекції для медичного персоналу. Це, наприклад, мокрі рушники багаторазового використання, які часто можна побачити у режимних кабінетах через брак забезпечення одноразовими, тверде мило – коли одним бруском користується декілька працівників. Дезінфекція поверхонь забезпечує зниження кількості мікроорганізмів на 50-80%, але через 6-8 год відбувається повторне їх інфікування. Для дезінфекції поверхонь в основному використовуються багаторазові ганчірки, які постійно залишаються в ємності з деззасобом. Через це деззасіб контамінується, втрачає свою дезінфекційну здатність, а ганчірка залишається забрудненою. У мікроорганізмів може виникати резистентність до даного дезінфекційного засобу. Проводити етапи прибирання та дезінфекції необхідно таким чином, щоб не допустити інфікування інших поверхонь. Для належної дезінфекції необхідно дотримуватися співвідношення «концентрація/час».
У режимних кабінетах поточне вологе прибирання проводиться не менше двох разів на добу із застосуванням мийних та дезінфекційних засобів. Генеральне прибирання – один раз на сім днів. Для дезінфекції поверхонь (маніпуляційні столи, медичні шафи, холодильники для лікарських засобів тощо) найкраще використовувати одноразові вологі серветки з антисептиком для швидкої дезінфекції або дезінфекційний засіб для швидкої дезінфекції.
Прибиральний інвентар (відра, швабри) повинен бути промаркований, після кожного використання його потрібно дезінфікувати та ретельно промивати. Мопи та ганчірки після дезінфекції – зберігати в сухому вигляді відповідно за призначенням. Професійне прибиральне устаткування «системи двохвідер»/Pre-wash сприяє зменшенню мікробної контамінації дезінфекційного розчину та запобігає перенесенню резистентних штамів УПМ з одного об’єкта внутрішнього середовища ЗОЗ на інший. Персонал, який виконує дезінфекційні заходи (прибирання, збір білизни), повинен використовувати ЗІЗ.
